Бу́гайчик малий (Ixobrychus minutus) — це найменша з чапель. Відомий бугайчик двома особливостями: смішною назвою і надзвичайним вмінням маскуватися серед очерету.
Почнемо з назви. Якщо ви чули вираз “як бугай на болоті”, що означає “дуже гучно, голосно волати”, то мова в ньому йде не про самця тварини з сімейства Bovidae, а птаха бугая з родини чаплевих. Бугай, коли має час і натхнення, видає дуже гучні басовиті звуки. (Російська назва бугая, “выпь”, етимологічно споріднена із словом “вопить”.) Бугайчик ніяк особливо не відомий видаванням якихось характерних звуків (я принаймні нічого від них не чув), і отримав свою назву за схожість із бугаєм великим. Тільки якщо бугай має десь кілограм ваги і 70 см зрісту, бугайчик малий має довжину тіла від 33 до 38 сантиметрів, а його розмах крил становить близько 52-58 сантиметрів. Вага птаха зазвичай не перевищує 150 грамів. Як бачите, латаття легко витримує його вагу.
Бугайчики не лише найменші серед чапель, а й на відміну від решти сімейства мають статевий диморфізм. В усіх бугайчиків основний стиль оперення — світло-коричневий або жовтуватий з чорними та темно-коричневими плямами на спині і крилах. Таке забарвлення чудово допомагає їм зливатися з навколишнім середовищем, особливо в очеретяних заростях. Але самці і самки мають відмінності в забарвленні оперення. Самець має чіткіше окреслені чорні крила та спину. У самки забарвлення тіла менш контрастне, з переважанням коричневих тонів і світлішою спинкою, що робить її менш помітною. Молоді особини коричневі в смужку.
Сам я не бачив, але мені сказали, що в Україні декілька кольорових варіацій бугайчика, у тому числі з червоними плямами.
2. Оце явно самець.
3. А це, найбільш імовірно, самка.
4. А це, скоріш за все, молодий птах.
5. Незалежно від віку і статі, в усіх бугайчиків пузико прикрашають світліші і темніші смужки і бугайчики майстерно користуються цим забарвленням для маскування. Коли птах помічає вас чи іншу загрозу, він повертається до вас пузиком і витягує шию і дзьоб вгору. Стверджують, але сам не помічав, що пташка при цьому трохи гойдається з боку у бік. Таким чином вони стають практично невидимими серед стебел очерету. Але цей молодий бугайчик явно не врахував той факт, що стоїть не в очереті, а на заростях водяного горіху.
6. Насправді бугайчики — дуже потайливі птахи. Живуть, як правило, поодинці або парами. Їх поведінка досить скритна, вони рідко підіймаються в повітря і віддають перевагу пересуванню серед густих заростей, де знаходять собі їжу. Вони переважно ведуть сутінковий і нічний спосіб життя, хоча іноді їх можна помітити і вдень. Усіх бугайчиків на фото я спостерігав з каяку, в другій половині дня в приблизно одному місці, скоріш за все через те, що тут вони призвичаїлися перебувати на відкритому просторі. При цьому на локації досить багато людей (рибалки, каяки і супи, поруч пляж). В інших локаціях я пару разів помічав бугайчиків, коли вони вилітали з очерету і сфотографувати вже не було можливості. Коли птах ховається в очереті, витягнувши шию, помітити його з декількох метрів практично неможливо. Цього я помітив на відкритому просторі й відстежив. Зверніть увагу, як він тримається за вертикальні стебла.
7. Очі бугайчика мають жовтуватий або жовто-оранжевий колір, а дзьоб довгий і гострий, що дозволяє йому ефективно ловити здобич і придає птаху зверхнього і дещо злого вигляду. Дзьоб і ноги мають жовто-зелений відтінок. Думаю, що дзьоб даний пташці не тільки як прикраса і вона може добре дати собі раду, як хтось полізе.
8. Птахи підстерігають здобич в заростях водних рослин (горіху, латаття), довго нерухомо стоячи в очікуванні, коли жертва підійде достатньо близько. Живиться бугайчик народними відходами, і тому всередині дуже брудний дрібними рибами, жабами, водними комахами та іншими дрібними водяними тварини, що вполює. Цей бугайчик вполював сонячного окуня.
9. Сонячний окунь — інвазивний вид, що виїдає молодь інших риб. Виростає до 20 см, але цей вже не виросте.
10. Бугайчик перевертає свою колючу здобич так, щоб заковтнути з голови.
11. Глибоке горло. Ковть!
В Україні бугайчик є досить поширеним видом (якщо вже його можна побачити біля пляжу в Києві), особливо в західних і центральних регіонах країни, де є великі водно-болотні угіддя. Бугайчики зимують в Африці, а до нас прилітають гніздуватися, використовуючи для цього невеликі острівці або густі зарості, де вони будують свої гнізда. Тож, влітку бугайчика можна зустріти на полюванні на берегах озер, річок і боліт, де є густі зарості очерету або іншої водної рослинності.
Україна є важливим місцем гніздування для бугайчиків, особливо в таких заповідних зонах, як Дунайський біосферний заповідник та Шацький національний природний парк.
12. Тож, якщо побачите цього птаха зі зверхнім виразом жовтих очей, знайте, що він кльовий! Ну а вам пощастило, або у вас гострий зір, бо побачити його досить складно.