Перейти до вмісту

“Анатем” Ніла Стівенсона

Перечитував “Анатем” Ніла Стівенсона, суб’єктивно кращу книжку суб’єктивно кращого сучасного фантаста. Читаю дуже повільно, намагаючись вникнути в деталі, не відволікаючись на сюжет — а сюжету не дуже багато, на відміну від “Вірус “Reamde” чи “Криптономікону”. По-перше, автор з першої сторінки закидає читача у світ, опис якого багатий на неологізми, значення яких треба віднайти самому, бо пояснення (коли є) можуть з’явитися сторінок через сто. По-друге, книжка майже на половину, а може й більше, складається з діалогів і полілогів переважно філософської тематики.

Раджу книжку, звісно, а для себе зробив декілька відміток на полях на пам’ять.

1. Цитата у власному перекладі.

Хмари розсіялися, але небо не світлішало, тому що сонце вже сідало. Ороло гострим оком космографа помітив на схилі гори світлу смугу. Коли він вказав мені на неї, я спершу подумав, що десь у гірській долині гілки дерев стали сріблястими через град. Але поки ми дивилися, світло набрало теплішого відтінку. Смуга ставала ширшою і піднялась схилом. Дерева, що раніше змінили колір, сполохнули вогнем. Це був промінь сонця, що пробився у розрив хмар далеко на заході.

– Ось краса, яку я хочу тобі показати, – сказав Ороло. – Головне, щоб ти бачив і любив красу прямо перед собою, інакше в тебе не буде захисту від потворності, що підступає з усіх боків.

Неймовірно люблю бачити, як промінь сонця виринає з під хмар. Багато разів казав щось схоже на слова фраа Ороло, ще до того, як прочитав книжку.

2. Без цитати.

Декілька разів у книзі підіймається тема того, що людина постійно оперує в голові моделями — як зовнішнього світу, так і окремих об’єктів, в першу чергу інших людей. І це моделювання настільки вкорінене, що відбувається неусвідомлено, на вкрай низькому рівні. Ідея, прям скажемо, досить тривіальна, але прям перед “Анатемом” я прочитав книжку з максимально віддаленої царини — “Анатомія людських спільнот” Паскаля Буайє, де багато феноменів пояснюється саме функціонуванням у мізку алгоритмів побудови моделей людської поведінки, які не усвідомлюються, але впливають на наші дії та наш вибір. А, своєю чергою, вибір і дії людини, що успішно діє в неможливості співставити раціонально варіанти розвитку події, а “якось інакше” (курсив автора), і питання, що це “якось інакше” — це одна з ключових тем “Анатема”. Така забавна рима вийшла.

3. Цитата у власному перекладі.

– Незабаром після свого створення — тисячі років тому — авомережа практично втратила будь-яку корисність через те, що її захарастила неточна, застаріла або неправдива інформація… Велике значення набули фільтри для сміття. Виникли компанії, що стали заробляти на таких фільтрах. Деякі комерсанти придумали дотепний спосіб збільшити свої прибутки: отруїли колодязь. Вони стали спеціально засмічувати мережу, змушуючи людей купувати їх програми. Створили системи, чиєю метою було запускати у мережу сміття, до того ж хороше сміття.

– Що значить “хороше сміття” – запитав Арсибальт тоном ввічливого здивування.

– Ну, “погане сміття” це, наприклад, неформатований документ із довільних літер. “Хороше сміття” – чудово відформатований, грамотно складений документ, який містить сто правильних тверджень, що можна перевірити, і одне хибне. Генерувати хороше сміття набагато складніше. Спершу для цього винаймали людей. Вони здебільшого брали готові документи й вносили помилки: скажімо, міняли одне ім’я на інше. Але справжнього розмаху це набуло, коли цим зацікавилися військові… Були побудовані неймовірно складні та потужні генератори штучної нісенітниці. Ніхто й оком не встиг кліпнути, як праксис просочився у комерційний сектор і розповсюдився по життєстійких екосистемах безхазяйних ботнетів. Не важливо. Суть у тому, що настали своєрідні Темні віки мережі.

Здається мені, ми на порозі чогось такого. (До теми фальсифікації в інтернет-мережі Ніл Стівенсон докладно звернувся в іншій книзі, “Падіння, або Додж у пеклі”, яку я теж радив би почитати, але є одне але. Щоб зрозуміти ряд моментів у “Пеклі…”, треба прочитати “Криптономіконі” і вісім томів “Барокового циклу”, а також, бажано “Вірус “Reamde”, з яким пекло сюжетно не пов’язано, але має спільних персонажів.)

Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *