Перейти до вмісту

Бергамо

Бергамо — невелике (на 120 тисяч населення) містечко на півночі Італії, в самому серці Ломбардії. Аеропорт Бергамо — Оріо Аль Серіо — облюбований лоукостами, тому у more civilized age Бергамо був чи ненайпопулярнішим напрямком з України. При цьому, за враженнями, власне в Бергамо ніхто і не затримувався — адже до Милану година потягом, а до Венеції — дві. В 2020 Бергамо печально прославився як епіцентр епідемії коронавіруса в Італії, ну а далі стало зовсім не до поїздок. 

Бергамо фактично розділений на дві частини — нове місто з широкими вулицями і неокласичною архітектурою дев’ятнадцятого сторічча і Citta Alta, Верхнє місто, що височиє на пагорбі над Паданською долиною. Саме туди ми попрямували на фунікулері. 

Piazza Duomo

2. Пьяцца Дуомо і базиліка Санта Марія Маджоре.

Санта Марія Маджоре

3. Погода, нажаль, була похмура із дощем, зовсім не те, що очікуєш від сонячної Італії.

Бергамо

4. Санта Марія Маджоре в середині.

Санта Марія Маджоре

5.

Санта Марія Маджоре

6. До боку Санта Марія Маджоре прибудовано найвідомішу споруду Бергамо – Капелу Коллеоні, побудовану в якості мавзолея італійським кондот’єром XV сторічча Бартоломео Коллеоні за фанастичну суму в 50 тисяч дукатів. Ця химерна споруда з різнокольорового мармуру перенасичена деталями і виглядає максимально варварськи. Але якщо ти видатний кондот’єр і дожив до 75 рочків в постійних війнах і скопив не яби які статки — можеш собі дозволити.

Капела  Коллеоні

До речі, дядьки на медальонах по боках від троянди — імператор Траян і Гай Юлій Цезар.

7. Деталі огорожі. Тут цікавий фамільний герб Коллеоні — три штуки, схожі на апострофи. Якби герб був не бронзовим, а кольоровим, дві верхні були б білими на червоному тлі, а нижня — червоною на білому. Взагалі це мошонки. У одного з пращурів кондот’єра, Джизальберто Аттоні, консула Бергамо, було не дуже пристойне прізвисько “яєчка” (або “тестікули”) — Coglioni. За легендою у нього їх було аж трійко, тому на гербі три зображення, але легко побачити, шо це три повноцінні мошонки, тобто три пари тестікул; сумнівно, щоб Джізальберто (нащо йому прізвисько з таким ім’ям, взагалі) був аж настільки мужнім.

Капела  Коллеоні

До речі, пізніше папські геральдисти дешо покращили герба, замінивши реалістичні зображення мошонок на перевернуті сердечки. (Я не знаю, чому при цьому інвертнулися кольори.)

8. Головна площа Верхнього міста — Пьяцца Веккья (тобто стара площа). В центрі кадру – Палаццо дель Подеста (тобто резиденція міського голови) із баштою Торре Чівіка висотою 54 метри. На неї можна піднятися.

Бергамо

9.

Бергамо

10. Всередині Палаццо дель Подеста.

Бергамо

11. Центр Бергамо з Торре Чівіко.

Бергамо

12. Пьяцца Веккья і фортеця Бергамо на задньому плані.

Piazza Vecchia

13. Капела Коллеоні і Баргамський Баптистерій.

Капела  Коллеоні

14. Пьяцца Дуомо.

Капела  Коллеоні

15. Вид на захід, де над містом височиє ще один холм.

Бергамо

16.

Бергамо

17. Башта Torre del Gombito (нажаль, зачинена) і замок Rocca di Bergamo.

Бергамо

18. Санта Марія Маджоре. Згори добре видно, що дах церкви критий не черепицею, я пласкими плитками з камню, імовірно сланцю.

Бергамо

19. Вид на Торре Чівіко з Баргамського замку.

Бергамо

20. Центр Бергамо. Красиво, хоча максимально похмуро.

Бергамо

21. Башти Бергамо. Зліва направо — кампанілла Санта Марія Маджоре, кампанілла собору, кампанілла церква Сан Панкрацио, Торре дель Гомбіто, Торре Чівіко.

Бергамо

22. Вид з замку на нижнє місто.

Бергамо

23.

Бергамо

24. Лев святого Марка — нагадування про те, що Бергамо входив до Террафірма — континентальних володінь Венеційської республіки.

Лев Святого Марка

25.

Бергамо

26. Красива назва у вулиці.

27.

Бергамо

28. Пьяцца Дуомо в сутінках.

Бергамо

29.

Бергамо

30. Бергамський собор.

Бергамо

31. Баптистерій.

Баптістерій Бергамо

32. Капела Коллеоні вночі.

Бергамо

33. Палаццо дель Подеста.

Бергамо

34. Пьяцца Веккья.

Piazza Vecchia Bergamo

35. Палаццо делла Раджіоне, тобто міський палац, місте перебування виборних органів міста. Не такий великий і красивий, як в Віченці.

Бергамо

36. Тут можна побачити криті сходи, якими потрапляють у палац.

Piazza Vecchia

37. Такий от Бергамо — місто маленьке, але цікаве, що точно вартує візита більше ніж на день.

Бергамо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Інші пости

11 Жовтня, 2017
Ломбардия, как известно, который год смотрит на то, чтоб отделиться. Хватит кормить Неаполь! — говорят гордые ломбардийцы. Ломбардия — самый большой, самый богатый, самый дорогой и, по мнению некоторых, самый красивый регион Италии (хотя превалирует мнение, что самый красивый регион это все таки Тоскана, я же своего мнения на этот счет не имею. Ладно, пусть будет почетное второе место). Из Киева есть прямой рейс в один из аэропортов Милана — Орио-аль-Серио имени Караваджо. На самом деле он находится вовсе не в Милане, а в Бергамо, что требует некой концентрации внимания, так как в одних местах пунктом прилета обозначен Милан, а в других — Бергамо (пишется "Манчестер", а произносится "Ливерпуль"). Несмотря на то, что это пятый по загруженности аэропорт Италии, это крохотный одноэтажный терминал, откуда можно уехать только автобусом и такси, зато Бергамо отлично подходит как стартовая точка для поездок по северу Ломбардии. В этот раз мы решили воспользоваться преимуществами бархатного сезона на знаменитых озерах севера Италии, а всякие красивости древних городов Павии, Лоди, Кремоны и Мантуи оставить на какой-нибудь другой раз.
25 Квітня, 2019
Брешия — не слишком популярный среди туристов город, он лежит на той же скоростной магистрали, что Милан, Верона и Венеция, вот все и едут туда, а в Брешию, соответственно, не едут. В Брешии очень хорошо видны разные вехи ее истории — остатки римского форуме, романский собор раннего средневековья, ренессансная площадь Лоджии, венецианская крепость на холме, реликты эпохи индустриализации (Брешия - один из промышленных центров Италии) и так далее вплоть до фашистской площади Победы. На ней стоит вот эта вот красная каменюка.
30 Червня, 2016
Итак, Виченца — крохотный городок на полпути между Падуей и Вероной, позиционирующий себя как "Сердце Венето". Прежде всего, Виченца славна работами знаменитого архитектора Андреа Палладио. Видишь ли, для меня, человека с художественным образованием, посмотреть на работы Палладио — это как тебе пострелять из маузера Дзержинского, понимаешь?