Відень згори

Роздивитися Відень згори можна піднявшись на башту собору святого Штефана, Штефенсдома. Вирішили ми. Чесно кажучи, не можу це рекомендувати повною мірою. Якщо підіймаєшся на собор святого Петра або Міланський катедраль, опиняєшся на відкритому балконі із 360-градусним оглядом. У Відні ти дерешся нагору на вузьких сходах і опиняєшся в приміщенні, де стоїть лоток з сувенірами і є чотири маленьких віконця, які не відчиняються.

Фото з поїздки 2012 року, зроблені ще на Olympus E-620.

Відень згори.

3. Stock-im-Eisen Platz, центральна площа Відня.

4. Шпиль церкви святого Михаїла і купол Хофбурга.

5. За ними можна розгледіти неокласичну будівлю Австрійського Парламенту і статую Афіни перед ним.

6. Південний напрямок.

7. Францисканеркірхе і телевежа на задньому плані.

8. Теж на південь, але західніше: башта церкви св. Августина. Споруда на задньому плані — одна з двох віденських башт протиповітряної оборони (а саме вежа Flakturm V G). Під час Другої Світової німці зіткнулися з проблемою розміщення зенітної артилерії: поставити зенітки за межами міста — доведеться сильно розтягувати їх по периметру, а в центрі щільна забудова не дозволяє вести вогонь з вулиці, з сектором 360 градусів і під великим кутом, а на дахи великокаліберні гармати не встановиш. Тож у великих містах Третього Райху були споруджені справжні фортеці з кількаметровими стінами і склепіннями, здатні витримати важкі бомбардування. Башти будувалися парами, L-башта слугувала для керування вогнем, на G-башті розмішувалося безпосередньо озброєння — 128-мм і 20-мм зенітні гармати. Нижня частина слугувала бомбосховищем для цивільного населення. Башта на фото в висоту 45 метрів, має стіни товщиною 2.5 метри та стелю 3.5 метри.

Після війни башти не стали зносити — головним чином через те, що залишити їх біло дешевше, ніж намагатися демонтувати і потім кудись вивезти шалені кубометри якісного німецького бетону. Так і лишилися: башта G експлуатується австрійською армією, у башті L розміщується віденський акваріум.