Перейти до вмісту

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Закарпатський музей народної архітектури та побуту знаходиться в самому центрі Ужгороду, вхід в нього праворуч від входу в Ужгородський замок, сам музей можна роздивитися згори із замкових стін. Звісно, він сильно менший за національний музей в Пирогову, навіть трохи менший за болгарський музей в Етирі. Але все зроблено на високому рівні, максимально акуратно і охайно, підтримується з любов’ю. Тож моя рекомендація.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

В музеї на території площею п’ять з половиною гектарів розміщені садиби і житлові дома народностей Закарпаття — лемків, бойків, гуцулів, долинян, румунів і угорців. Будівлі датуються кінцем вісімнадцятого — початком дев’ятнадцятого століття.

2. Рання весна, просто в музеї на галявинках квітніть крокуси.

Крокуси

3.

4. Інтер’єр сільської школи.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

5. Центральний і візуальна точка тяжіння музею — лемківська церква з села Шелестово, побудована у 1777. Класичний лемківський шатер, критий гонтом, вінчає барокова баня. Стверджують, що побудована без жодного цвяха. В 1929 році її було розібрано і перевезено до Мукачева, коли в селі збудували кам’яну церкву. Потім, коли в 1970 було створено Закарпатський музей народної архітектури та побуту, її ще раз розібрали і перевезли сюди.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

6.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

7. Ось така риба зірвалася!

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

8.

9.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

10. Найфотографованіший, за зібраною мною статистикою, експонат музею. Люб’язно позував з усіма відвідувачами, яки вишукувалися в чергу.

Котик

11. Інтер’єр садиби.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

12.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

13. Інший котик, дуже суворий і не такий приязний.

Котик

14.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

15.

Козел

16.

Кози

17. Гонт. Джон Гонт.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

18. Ручний млин.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

19.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

20.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

21. Солома, якої крита стріха, зав’язана такими хитрими вузлами.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

22.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

23. Для будівель з Хустського району характерні високі стріхи і блакитний колір. Поруч з будинком з села Стеблівка розміщена пасіка.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

24. Коротше кажучи, Закарпатський музей народної архітектури та побуту всіляко вартує візиту. Краще прийти після обіду, тоді майже нема відвідувачів. Приємно, що дуже тихо. Вартість квитка якась абсолютно символічна; в неї входить відвідання художньої виставки, що розміщена в павільйоні праворуч від входу в музей. На жаль, зачиняється доволі рано, о 17 годині, виганяти починають навіть раніше.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Інші пости

24 Січня, 2021
Этыр — это архитектурно-этнографический комплекс, самый первый и самый известный объект такого типа в Болгарии. Вероятнее всего, у нас это назвали бы "музей народной архитектуры и быта", в Швеции — "скансен". Так или иначе, но музей "Этыр" представляет болгарские быт, культуру и ремесла восемнадцатого - середины двадцатого веков.
7 Травня, 2023

Сакури в Ужгороді — відомий бренд. Звісно, щоб помилуватися квітучими сакурами, не обов'язково їхати в Ужгород. Якщо неможливо потрапити у Кіото в Японію, є парк Кіото в Києві. Але деревця у парку Кіото ще досить молоді, на той час як в Ужгороді можна побачити великі старі дерева, тому що перші сакури з'явилися тут ще сто років назад.

29 Травня, 2022
Ужгород — найменший з обласних центрів України. Більш ніж півтора місяця в Ужгороді - це майже на півтора місяця більше ніж має вистачити на повне знайомство з Ужгородом. На моє щастя, в мене була із собою фотокамера — інакше я б майже напевно поїхав би кукухою. Що ж, у кожного свої засоби боротьби зі стресом. Далі буде трохи результатів цієї боротьби.