Закарпаття

Закарпатський музей народної архітектури та побуту знаходиться в самому центрі Ужгороду, вхід в нього праворуч від входу в Ужгородський замок, сам музей можна розивитися згори із замкових стін. Звісно, він сильно менший за національний музей в Пирогову, навіть трохи менший за болгарський музей в Етирі. Але все зроблено на високому рівні, максимально акуратно і охайно, підтримується з любов'ю. Тож моя рекомендація.

Невицький замок знаходиться (раптово) в селі Невицьке на Закарпатті. Точніше, село знаходиться у долині річки Уж, а замок (як і має бути у замків) стоїть на пагорбі над долиною. Невицький замок, на відміну від Мукачівського та Ужгородського, стоїть у руїнах. Власне, цим і справляє враження, бо інші замки багато разів перебудовувалися під сучасні потреби, а Невицький замок зберігає принади пізнього середньовіччя.

Лумшори — невелике гірське село на Закарпатті, відоме головним чином тим, що пропонує відпочинок в чанах. Я чанами не дуже цікавлюсь, я приїхав подивитись місцеві водоспади. Знайти їх дуже нескладно — приїжджаєш до села Лумшори, далі йдеш вздовж гірської річки. Власне, послухати білий шум води дає певний терапевтичний ефект, може кращий, ніж від прорекламованих чанів.

Сакури в Ужгороді — відомий бренд. Звісно, щоб помилуватися квітучими сакурами, не обов'язково їхати в Ужгород. Якщо неможливо потрапити у Кіото в Японію, є парк Кіото в Києві. Але деревця у парку Кіото ще досить молоді, на той час як в Ужгороді можна побачити великі старі дерева, тому що перші сакури з'явилися тут ще сто років назад.

Ужгород — найменший з обласних центрів України. Більш ніж півтора місяця в Ужгороді - це майже на півтора місяця більше ніж має вистачити на повне знайомство з Ужгородом. На моє щастя, в мене була із собою фотокамера — інакше я б майже напевно поїхав би кукухою. Що ж, у кожного свої засоби боротьби зі стресом. Далі буде трохи результатів цієї боротьби.