Алькасар Хереса, тобто фортеця, стоїть на півдні старого міста Херес-де-ла-Фронтера, на вершині пологого пагорба. Археологічні дослідження кажуть, що пагорб був населений ще з бронзової доби, але ані тартесці, ані фінікійці, ані римляни не залишили тут ніяких споруд. Якісь фортифікації тут з’явилися лише у дванадцятому сторіччі за Альмохадів. Десь між 1255 і 1261 місто захопили кастильці й посадили в алькасарі свій гарнізон, але у 1264 маври повстали та вирізали гарнізон нафіг. У відповідь король Кастилії Альфонсо Х після п’ятимісячної облоги вирізав нафіг маврів і відтоді Херес був християнським.
Алькасар потроху занепадав (наприклад, король Енріке IV, проїжджаючи через Херес, погребував ночувати в Алькасарі, віддавши перевагу приватному будинку), доки в 1470 маркіз Кадіський не взявся за відновлення: довів до ладу стіни і споруди, побудував нову башту.
Втім, у шістнадцятому і сімнадцятому сторіччях фортецею знову ніхто не опікувався і Алькасар Хереса сильно занепав. На руїнах вже у кінці вісімнадцятого сторіччя на руїнах маркіз (на цей раз інший) Вільявіченський побудував бароковий палац (абсолютно, на мій погляд, не цікавий), а деякі мусульманські споруди були відновлені відповідно до тодішніх уявлень про мусульманські споруди. Під час громадянської війни тут, як водиться, була франкістська тюрма.
1. Мечеть. Це єдина мечеть у Хересі, що зберіглася із мавританських часів. (Звісно, у свій час перетворена на каплицю Діви Марії Алькасарської. Наразі реконструйована.)
2. Красиві двері, обиті міддю.
3. Фонтан.
4.
5.
6. Центральна зала.
6. Баня.
7.
8. Дворик з апельсинами.
9. Стіна, восьмикутна вежа і руїни.
10. Вид на кафедральний собор Херес-де-ла-Фронтера. На передньому плані можна побачити мури і ворота.
11. Цегляні сходи.
12. Сади Алькасара.
13. Арабські лазні.
14.
15. В маркізовському палаці особливо нічого цікавого нема, звернув увагу хіба що на велику колекцію старовинних постерів. Цей обіцяв містянам кориду, квіткову битву (що б це не було), фейєрверк і інші розваги.
16. Автор на фоні вежі Алькасару.
Чесно кажучи, нічого особливо цікавого. Алькасар Хереса не тільки не йде в ніяке порівняння з Альгамброю, але програє й мавританським фортецям у Малазі й Антек’єрі.
