Llotja de la Seda — велична споруда в самому центрі Валенсії і досить нетипова. Зазвичай старовинні будови, що збереглися з середніх віків — це або церкви та собори, або замки, або палаци. Llotja de la Seda, Льоджа де ла седа — торгове приміщення. При включенні будівлі у список світової спадщини Юнеско це було підкреслено — “exceptional example of a secular building in late Gothic style”.
Будівля біржі була побудована наприкінці п’ятнадцятого сторіччя як місце збору і торгів для торгівців шовком. Власне, спочатку на цьому місці була розташована Llotja de l’Oli, тобто біржа торговців олією, втім тут укладалися будь-які ділові угоди. Але в середині чотирнадцятого сторіччя саме торгівля шовком набула великого значення для Валенсії, і в п’ятнадцятому сторіччі місто як комерційний центр Середземномор’я досягло свого піка.
2.
3. Пізньоготична будова багато прикрашена різьбленням по каменю.
4. Внутрішнє патіо із фонтаном і мандариновими деревами. Максимально типове для іспанської архітектури мусульманських часів.
5.
6. Sala de Contratacion — головний зал біржі, де торгівці укладали ділові угоди.
7. Головна деталь — виті колони.
8. По стінах багато маленьких деталей.
9. Приміщення відкрито на всі чотири боки.
10.
11. Напис на стіні, який оперізує всю залу, проголошує: “Inclita domus sum annis aedificata quindecim. Gustate et videte concives quoniam bona est negotiatio, quae non agit dolum in lingua, quae jurat proximo et non deficit, quae pecuniam non dedit ad usuram eius. Mercator sic agens divitiis redundabit, et tandem vita fructur aeterna”. Для тих, хто не знає латини, приблизний переклад такий: “я — славетний будинок, збудований за п’ятнадцять років. Подивіться, співгромадяни, яка чудова річ комерція, коли нема брехні, коли ближньому дають слово і не обманюють його, коли вона не дає гроші в ріст під відсоток. Торговець, що діятиме в такий спосіб, процвітатиме в достатку і насолоджуватиметься вічним життям”.
Нагадаю, що видача кредитів під відсоток добрим християнам була заборонена, що максимально гальмувало тогочасну комерцію, оскільки дістати грошей законно можна було тільки в представників однієї верстви населення, яку до того ж усі максимально ненавиділи. А в 1492 році католичні монархи Фердинанд і Ізабелла взагалі наказали цим людям покинути країну в найкоротший строк під страхом страти. Приблизно відтоді та почався захід іспанської комерції.
Потім, щоправда, розумні чуваки винайшли вексель — як лайфхак для обходу формальної заборони — і комерцію трохи попустило, але Іспанії це вже не допомогло.
12.
13. Стеля.
14.
15.
16. Ліліт вигодовує змія.
17.
18. Відбиття променів сонця всередині об’єктива.
19. Ікона на плитці-азулєхо.
20. Готична стеля. 
21. На другому поверсі розташований Консульский павільйон. Тут засідав Консолат-дель-Мар — суд, що розбирав справи, пов’язані із морською торгівлею.
22. Стеля павільйону багато прикрашена різьбленням і позолотою.
22. Герби Арагону.
23.
24. Горгулья і папуги.
25. Бабка за Жучку, так би мовити.
26.
27.
28. Площа Паса-дель-Меркадо.
29. Llotja de la Seda вночі.
