Головна туристична принада Валенсії, а також одна з найпопулярніших інста-локацій у світі за версією київського тіндера, має назву Місто мистецтв і наук (валенсійською — Ciutat de les Arts i les Ciencies). Локація дійсно дуже цікава і унікальна, але дещо неоднозначна, але про це згодом.
Що ж таке Місто мистецтв і наук Валенсії? Як я вже писав, Валенсія стоїть на річці Турія — точніше, стояла, бо річку відвели. В самому центрі міста з’явилася шалена площа вільної території. У нас би її забудували багатоповерхівками та ТРЦ, у Валенсіїї посадили великий парк, на півночі якого знаходиться Валенсійський Біопарк, а на півдні, в бік річища Турії, як раз Місто мистецтв і наук — великий комплекс, побудований за проєктом Сантьяго Калатрави у футуристичному стилі та присвячений науці та культурі. У нього шість складових частин.
2. На цьому фото три з них. В центрі — Hemisfèric, тобто “напівсфера” (максимально оригінальна назва) — кінотеатр IMAX (імовірно, працює як планетарій). Праворуч, за мостом, — Палац мистецтв королеви Софії, оперна зала. Арки зліва — Umbracle, оранжерея.
Інші споруди — Музей науки принца Феліпе, Oceanogràfic — як можна здогадатися, океанаріум (про нього збираюсь написати окремо), і Ágora — концертно-виставкова зала.
3. Емісферік і Палац мистецтв. Усі основні споруди оточені великими басейнами, дуже красиво.
4. Сучасне мистецтво на території комплексу.
5.
6. Піднявся на міст, зняв з нього парк. Парк чудовий.
7. Деякі деревця, на жаль, приунили.
8. Хемісферік — перша споруда комплексу, який будували 10 років за астрономічним кошторисом. Емісферік відкрився у 1998, через два роки був добудований Музей науки принца Феліпе, а у 2002 — Океанографік.
9. Палац мистецтв — El Palau de les Arts Reina Sofía — був завершений у 2008. Місток веде глядачів до головного входу.
10. З протилежного боку.
11. На цьому фото добре видно, що під зовнішньою оболонкою Емісферіка знаходиться власне півкуля планетарію, білого кольору. Загальна площа споруди – 10 тис. кв. метрів. Довга споруда за Емісферіком — Музей науки, за ним міст, за яким Агора, а за нею Океанографік. Як бачите, територія комплексу дуже велика.
12. Структури будівлі музею.
13. В музеї був, він дуже великий, але мені не здався дуже цікавим. Так і не зрозумів його концепцію.
14. В оперній залі теж був, відвідав концерт Бамбурзького симфонічного оркестру. (У Бамбурзі, до речі, теж був. Старі добрі цивілізовані часи…)
15. Всередині оперний театр не такий красивий як зовні. Я, щоправда, бачив тільки одну залу з чотирьох, але та, що бачив — нічого особливого, абсолютно звичайна сучасна концертна зала, крім того, що дуже тісні крісла і дуже вузькі проходи між ними, мені з моїми достатньо середніми (як оперна зала) габаритами було дискомфортно.
Ну і ще ми трошки запізнились, тому що в білетах була вказана одна локація, а на сайті інша, а Бамбурзький симфонічний оркестр обрав для виступу твір, в якому було багато фальшивих фіналів, ти їм вже поаплодував — а вони ще грають.
16. Агора. Будівля 80 метрів заввишки та площею 5 тисяч квадратних метрів містить залу, де проводять виставки, покази мод, конференції та навіть тенісний турнір Valencia Open ATP 500.
17. Оранжерея L’Umbracle. Довжиною 320 метрів і шириною 60, під нею знаходиться багаторівнева стоянка.
18.
19. З 119 арок 55 закріплені на фундаменті, а 54 висять між ними на розтяжках.
20. Агора. За нею можна побачити споруди Океанаграфіка, зокрема кулю авіарію.
21. Наш візит припав як раз нас час, коли басейни чистять від мулу, більшу частину встигли почистити, але не все.
22. Будівля Музею науки принца Феліпе.
23. З одного боку, Місто мистецтв і наук дійсно дуже крута штука, зокрема на контрасті з усіма тим старим камінням, соборами, фортецями, баштами і так далі, що там традиційно люди дивляться в Іспанії. З іншого боку, не сподобалося явне домінування форми над змістом. Як з тим Палацом королеви Софії, який виявився дуже буденним концертним залом, чи з нецікавим музеєм. Внутрішні приміщення кожної будівлі мало відповідають зовнішньому абрису.
24. По-друге, химерні і футуристичні форми будівель занадто вже очевидні. Тобто коли пишуть “архітектор надихався біологічними формами” — це деяке применшення. Форми ці кричущі. Тобто одразу зрозуміло, що Емісферік – це трилобіт, Палац королеви Софії — черепашка, будівля Музею наук — поліхета, а Агора — гребінець (а не те, що ви могли подумати). Для мене занадто очевидні речі одразу програють тим, де автор залишив натяк для уважного глядача. Як казав Геракліт-ефесець, таємна гармонія сильніше явної.
25. Але все одно дуже красиво.
26.
27.
28. Тут добре видно міст El Puente de l’Assut de l’Or (“Золота гребля”), теж авторства Сантьяго Калатрави, довжиною 180 метрів і 127 метрів заввишки.
29. Взагалі, нереалізовані варіанти проєкту комплексу включали декілька висотних споруд, зокрема телевежу висотою в 370 метрів, на яку не вистачило грошей. Щоправда — кому зараз потрібна телевежа?
30.
31. Музей науки принца Феліпе має довжину 250 метрів і загальну площу 40 тисяч метрів (яку, на мій погляд, можна було використати краще).
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38. Вид на оранжерею.
39. Скульптури, до речі, час від часу змінюють.
40.
Резюмуючи сказане — локація дійсно вражає, впевнений, ви б її і без моїх порад побачили, втім майте на увазі:
- Має сенс подивитись і в денний час, і вечірній, коли вмикають підсвітку, виглядає зовсім по-різному.
- На жаль, Місто мистецтв і наук знаходиться далеко від станцій метро і трамваю, треба їхати автобусом, але в вечірній час він ходить дуже рідко. В принципі, можна до центру дійти пішки, але це не прям щоб близько.
- Білет до Палацу королеви Софії треба купувати окремо. Білету у Емісферік, Океанографік і Музей Науки принца Феліпе можна купувати як окремо, так і комбіновано (в усі три локації або у дві на вибір) — останній варіант дешевше.