Головна туристична принада Валенсії, а також одна з найпопулярніших інста-локацій у світі за версією київського тіндера, має назву Місто мистецтв і наук (валенсійською — Ciutat de les Arts i les Ciencies). Локація дійсно дуже цікава і унікальна, але дещо неоднозначна, але про це згодом.
Валенсійський собор не такий відомий як, скажімо, Саграда Фамілія або Соборна Мечеть у Кордобі, але теж вартий того, щоб зазирнути. Знаходиться він в самому центрі Валенсії, головний вхід виходить на Пласа де ла Рейна, найкращий вид на Валенсійський собор відкривається, певно, з сусідньої площі, Пласа де ла Верге.
Llotja de la Seda — велична споруда в самому центрі Валенсії і досить нетипова. Зазвичай старовинні будови, що збереглися з середніх віків — це або церкви та собори, або замки, або палаци. Llotja de la Seda, Льоджа де ла седа — торгове приміщення. При включенні будівлі у список світової спадщини Юнеско це було підкреслено — "exceptional example of a secular building in late Gothic style".
Будівля біржі була побудована наприкінці п'ятнадцятого сторіччя як місце збору і торгів для торгівців шовком. Власне, спочатку на цьому місці була розташована Llotja de l’Oli, тобто біржа торговців олією, втім тут укладалися будь-які ділові угоди. Але в середині чотирнадцятого сторіччя саме торгівля шовком набула великого значення для Валенсії, і в п'ятнадцятому сторіччі місто як комерційний центр Середземномор'я досягло свого піка.
Серед моїх численних недоліків є любов до музеїв природознавства. Опудала бідних пташок і білочок я не люблю, банки з блідими карасями в формаліні — теж, але кал, але уроди! динозаври, але усілякі викопні тварюки! Словом, Валенсійський музей природознавства я уникнути ніяк не міг.
